13 січня 2016 року вихованці Грицівської школи сприяння здоров'ю водили козу та щедрували селищем.  Обряд «водіння Кози» дійшов до нас в іншому вигляді, оскільки видозмінювався упродовж століть, і тепер його можна вважати імітацією давнього обряду. У минулому це народне драматизоване дійство виконувалося процесією жерців, які водили «священну» тварину, що символізувала божество, або вважалась прадавнім тотемом народу. Тепер він трансформувався в народну виставу пародійно гумористичного 

змісту. Водіння кози — одна з найдавніших різдвяних містерій, що збереглася до наших днів і відбувається у щедрий вечір. За старим календарем 14 січня-це Початок Нового РОКУ, а отже і нового життя. Наші предки щиро вірили, що нове життя не може початись без згоди наших пращурів (як символ глибокої мудрості).Життя природи ототожнювалося з життям людини і навпаки, тому до часу, коли вмирало старе й народжувалося нове, коли люди поєднувалися зі своїми предками та символічно з ними вмирали, щоб оборонити себе від можливої смерті, приурочувалася смерть і відродження.

Дійство організовується гуртом парубків, які ходять по хатах із символічною зіркою-провісницею (її роблять на зразок вавилонської — восьмикутною). Роль кози, як правило, виконує хлопець, одягнутий у вивернутий кожух з прилаштованими рогами.  Містерія починається із дзвона колокола, віншувань звіздаря, парубка та дівчини. Потім вбігала коза, а за нею й дід-господар, внучка, зима. Вітали господаря із святим вечором. А ж тут коза взяла та вмерла. Визвали лікаря, який дає ліки. Коза оживає та увесь гурт щедрує господарю та гоподині.  

   Щедрували по селу:    селищна рада  та бібліотека

будівельний супермаркет та Нова пошта

"Стара Волинь"  та місцевий магазин

Асоціація "Відродження Грицева"  місцевий зубний кабінет

        "Забілецький"

     
Взято тут.